6 березня кафедрою психології та соціології УДФСУ було проведено на базі УДФСУ ІІІ всеукраїнський науково-практичний круглий стіл «Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації в умовах кризового суспільства»

За участі:

Київського національного університету будівництва і архітектури (співорганізатори заходу), Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, Kujawska Szkoła Wyższa (Włocławk, Польща), Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Управління фізкультури і спорту Міністерства оборони України, лікувального центру «Аstralit» (Угорщина), Центру науково-прикладних і навчальних технологій «Малес», Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Приватного вищого навчального закладу «Університет Сучасних Знань», Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), КНУ ім. Тараса Шевченка, Київського національного торговельно-економічного університету, Київського міжнародного університету, ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка», Київського інституту залізничного транспорту Державного університету інфраструктури і технологій, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, НПУ ім. М.П.Драгоманова, Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди

Захід відкрив директор ННІ гуманітарних наук УДФС України, д.ф.н., професор Мандрагеля В.А., який відзначив, що події в Криму та на Сході нашої держави переконливо засвідчили, що цілісність України залежить, переважно, від людського чинника, особливо в епоху високорозвиненого інформаційного середовища. Сучасні перетворення в Україні, як ніколи, потребують консолідації суспільства та їх надійного захисту від зовнішніх агресивних сил. Далеко не кожний громадянин (військовослужбовець чи ні) безболісно для свого психічного здоров’я витримує екстремальні умови кризового суспільства. Перебуваючи під інтенсивним впливом психотравмуючих (економічних, політичних, інформаційних) чинників кризового суспільства громадянин може отримати розлади психіки різного ступеня важкості, що зумовлює часткову або повну втрату дієздатності, психічного або фізичного здоров’я.

Ми маємо зробити все залежне від нас, що дозволить забезпечити повноцінне життя великій кількості активних і перспективних громадян, які є основою нашого суспільства.

Зі Вступним словом «Роль викладання психології в Університеті ДФС України» виступила завідувач кафедри психології та соціології Університету ДФС України, д.ф.н., професор Льовкіна О.Г., яка зазначила, що нині наша зустріч є логічним продовженням загальної дискусії, яка триває як серед науковців, так і в середовищі української громадськості і стосується вироблення найоптимальнішої моделі організації психологічного забезпечення адаптації особистості військовослужбовців, демобілізованих, членів сімей учасників бойових дій, платників податків, усіх громадян нашої Батьківщини з метою оптимізації їхнього психологічного стану, підвищення рівня психологічної готовності до виконання завдань за призначенням та надання психологічної допомоги особам, які мають первинні ознаки посттравматичного стресового розладу, гострого стресу або кризового психоемоційного стану. В цьому контексті підвищується значення викладання психології в Університеті ДФС України. Люди повинні знати і краще розуміти себе та інших, уміти надати первинну допомогу! Кафедра психології та соціології УДФСУ активно бере участь у цьому процесі. Науково-педагогічними й науковими працівниками кафедри пройдено ліцензування за спеціальністю «ПСИХОЛОГІЯ». Наразі вже відновлено набір та навчання студентів-психологів. Викладачі кафедри проводять авторські Курси з вивчення психології: “Прикладна психологія в конкретних життєвих ситуаціях на кожний день”, “Школа лідерства”, “Сучасні психотехнології в професійній діяльності”.

Науково-педагогічним працівникам, науковцям та студентам для обговорення на круглому столі були запропоновані наступні напрями:

соціально-філософське осмислення проблеми адаптації в умовах кризового суспільства;
соціологічний та соціально-психологічний виміри адаптації особистості в сучасних умовах;
адаптація особистості як соціально-педагогічна проблема.

Далі з визначених питань виступали досвідчені спікери.

Остапенко С.В. – провідний тренер Центру науково-прикладних і навчальних технологій «Малес» у своєму виступі «Забагато амбіцій і замало амуніцій чи навпаки? Про корекцію самооцінки на різних етапах адаптації» поділився власним досвідом практичної роботи з клієнтами в Україні, Росії, Казахстані, Узбекистані, Білорусії. Основними тезами його виступу були:

Надмірна впевненість у власних силах (як і невпевненість у собі) провокує людей ігнорувати контекст ситуації.
З великою вірогідністю людина дістане із пам’яті готове рішення, ніж відреагує на конкретні обставини.
Пересічна людина прагне вирватись з Зони Жаху зразу у Зону Комфорту, відкладаючи на потім Зону Розвитку.

Доповідь О.Т. Плетки – молодшого наукового співробітника лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, викладача Центру підвищення кваліфікації Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, психолога проекту «Підтримка вразливого населення України в зимовий період» Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України «Особливості взаємодії у групах демобілізованих під час психосоціальної підтримки» було присвячено роботі з групами підтримки та самодопомоги. Детально було висвітлено алгоритм створення та супроводу таких груп, особливості групової взаємодії та нюанси функціонування таких груп. Також цікавими для аудиторії стали питання актуальних психологічних потреб особистості під час відновлення. Ці потреби спонукають людину на певні дії, які можуть призвести до задоволення особистісних потреб. Важливою частиною виступу стали питання, що пов’язані з профілактикою професійного виснаження спеціалістів, які працюють з даною категорією клієнтів. Яким чином «повернути» й віднайти себе до умов праці та мирного життя? Якими методами фахівець може впливати на процес адаптації задля отримання абілітації ветеранів. Змістовна, виважена доповідь спонукала до дій та розміркувань.

Н.О. Макіенко – психолог, спеціаліст по роботі з травмою, офіційний представник міжнародної організації International Psycho-Educational Projects в Україні, експерт по роботі з членами сімей учасників бойових дій. Соавтор мультимодального методу RBT у роботі з кризовими станами (україно-ізраільська розробка) презентувала модель ВАSIC Ph (М. Лахад), яка доволі позитивно зарекомендувала себе у роботі з тривогою і дозволяє клієнту екологічно нагадати про особистісні ресурси і, як наслідок, знизити рівень особистісної тривоги і стресу.

Після перерви відбулося вручення сертифікатів слухачам авторських Курсів з вивчення психології:

Курсу “Прикладна психологія в конкретних життєвих ситуаціях на кожний день”, який проводив кандидат психологічних наук, доцент Калениченко Р. А.
Курсу “Сучасні психотехнології в професійній діяльності”, який проводила старший викладач кафедри Харіна О. Є.

Потім виступив лікар-психотерапевт, головний спеціаліст лікувального центру «Аstralit» (Угорщина), волонтер Кризового центру медико-психологічної допомоги Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, автор методу Біосугестивної терапії Страшний О.С. з доповіддю «Біосугестивна терапія для адаптації особистості в умовах кризового суспільства». Він розкрив основи методу біосугестивної терапії у роботі із соматичними розладами. Метод біосугестивної терапії включає в себе поєднання прийомів вербального і невербального навіювання у стані легкого трансу. Префікс «біо» означає, що застосовується не лише сугестія, але і інші фактори (контакт долоні, відповідна постава голосу, індукція тощо).

В.В. Миколенко – психолог, сімейний психотерапевт, тренер, коуч, автор психотерапевтичної методики та навчальної програми з Емоційного Моделювання, голова секції системної сімейної психотерапії Київської філії Української спілки психотерапевтів, фахівець з профілактики домашнього насильства, керівник Психологічного центру «HOMO PSYCHOLOGICUS», медичний психолог, магістр медичної психології, засновник і керівник Школи Емоційного Моделювання у своїй промові «Клієнтпідтримуючий підхід, як сучасний вимір психотерапії, на прикладі теорії Емоційного Моделювання» поділився з присутніми як психотерапевт Емоційного Моделювання в межах клієнтпідтримуючого підходу використовує наступні принципи:

емоційно підтримує просування клієнта в його роботі над запитом (при цьому напрям руху визначає сам клієнт при активній підтримці психотерапевта);
емоційно стимулює клієнта знаходити перешкоди на шляху до мети і допомагає їх розпізнавати;
активно пропонує і допомагає клієнту скористатися психологічними прийомами для подолання емоційних перешкод, а також для пошуку клієнтом нових шляхів вирішення його запиту.

С.І. Корсун – професор кафедри психології та педагогіки Університету сучасних знань, м. Київ, кандидат психологічних наук, доцент, адвокат Ради адвокатів м. Києва розповів про соціально-психологічні аспекти адаптації платників до податкового тиску. Він відмітив, що процес перманентного реформування податкової системи держави, перебудова алгоритмів та правил гри, внесення змін до законів та нормативних актів, перейменування, реорганізації тощо, ставлять платників податків в умови необхідності постійної адаптації до швидкозмінного середовища існування. Питання доповіді нашого колеги підштовхнули до яскравої, емоційної дискусії присутніх.

В.М. Волошин – кризовий психолог, психолог Health Rigt International (Проект по роботі з людьми, що пережили катування), автор ряду тренінгів по стресостійкості, ведучий виїзних груп психо-фізичного відновлення, волонтер Кризового центру медико-психологічної допомоги Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України цікаво і з цікавими прикладами із особистої практики розкрив особливості мультимодального підходу у реабілітації учасників АТО і членів їх родин.

І.О. Петухова, кандидат педагогічних наук, доцент, практичний психолог, автор серії тренінгів для підлітків: «Школа лідерства» і «Прокачай мозок» розкрила сутність поняття «фонова тривога», яка визначається різними категоріями клієнтів як стан стійкої внутрішньої тривоги, яка супроводжує особистість у різних сферах життєдіяльності і пов’язана із неусвідомленістю джерела небезпеки, його розмитістю. Однією із причин виникнення фонової тривого є систематичне тримання себе у «інформаційному тонусі», який призводить до емоційного виснаження, яке, за умови пролонгованої дії, спричиняє тривогу. Ірина Олексіївна розкрила технології психотерапевтичної роботи у контексті зниження рівня особистісної тривоги, а також запропонувала ефективні технології щодо зменшення її рівня. До основних прийомів віднесла: вживання у стресовій ситуації води, їжі; переключення внутрішньої уваги на зовнішні предмети (рахування у зворотному порядку тощо); дихальні практики (дихання по квадрату); йогу; метод Х. Алієва «Ключ».

Захід пройшов натхненно, на одному диханні! Учасники відзначали високий науковий рівень доповідей і професіоналізм спікерів!

У результаті проведення круглого столу доповідачі та учасники обговорення переконалися, що зустріч є логічним продовженням загальної дискусії, що триває як серед науковців, так і в середовищі української громадськості і стосується вироблення найоптимальнішої моделі організації психологічного забезпечення адаптації особистості військовослужбовців, демобілізованих, членів сімей учасників бойових дій, платників податків, усіх громадян нашої Батьківщини з метою оптимізації їхнього психологічного стану, підвищення рівня психологічної готовності до виконання завдань за призначенням та надання психологічної допомоги особам, які мають первинні ознаки посттравматичного стресового розладу, гострого стресу або кризового психоемоційного стану.

Завершила Круглий стіл завідувач кафедри психології та соціології Університету ДФС України, д.ф.н., професор Льовкіна О.Г., яка відзначила, що в Університеті державної фіскальної служби України утвердилася добра традиція – проведення за участю провідних науковців і практиків науково-практичних круглих столів, присвячених актуальним проблемам психологічної та соціальної адаптації. Цей формат сприяє конструктивній дискусії, творчому колективному пошуку відповідей на актуальні питання. Нестандартні судження, обмін як позитивним, так і негативним досвідом допомагають ефективному розв’язанню невідкладних проблем психологічного забезпечення, збереження, підтримки й відновлення боєздатності захисників нашої Батьківщини, адаптації платників до податкового тиску та взагалі здоров’я громадян України.

За підсумками проведення круглого столу учасникам було вручено сертифікати. Отримані науково-дослідні матеріали знайдуть своє відображення у електронному збірнику тез доповідей.