Зикун Наталія Іванівна

Зикун Наталія Іванівна – гарант освітньо-професійної програми «Журналістика і зв’язки з громадськістю» за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, доцент, доктор наук з соціальних комунікацій, спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики. Тема дисертації – «Сатирична публіцистика Наддніпрянщини в інформаційному просторі України: становлення, розвиток, жанрово-тематичні форми».

Освіта, підвищення кваліфікації, стажування, тренінги

1987 року закінчила філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського за спеціальністю «Російська мова та література».

1995 року закінчила спецфакультет з перепідготовки педагогічних кадрів Українського державного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «Українська мова та література», кваліфікація «вчитель української мови та літератури».

2001 рр. закінчила фінансово-економічний факультет Академії державної податкової служби України (спеціальність «Фінанси», кваліфікація – «фінансист»).

17 жовтня – 17 грудня 2016 р., Університет державної фіскальної служби України, підвищення кваліфікації, тема «Розробка дистанційного курсу» (свідоцтво про підвищення кваліфікації 12СПВ 090872.

10–16 вересня 2017 р., Варненський вільний університет імені Чорноризця Храбра (Varna Free University «Chernorizets Hrabar» (Варна, Болгарія), міжнародне стажування (сертифікат №C8368/16.09.2017 ) (120 hours).

11 квітня – 12 червня 2017 р., Університет ДФС України, підвищення кваліфікації з англійської мови (Фінансова безпека держави, оподаткування в ЄС) (свідоцтво СС40233365/61-17).

2015 рік – участь у дводенному науково-практичному семінарі із впровадження гендерного підходу у навчальний процес підготовки фахівців і фахівчинь журналістських спеціальностей з повним виконанням програми підвищення кваліфікації обсягом 15 год. (Мінсоцполітики України; ОБСЄ, сертифікат);

2016 рік – участь у семінарі «Академічна доброчесність: як зробити університети вільними від шахрайства і плагіату» (Київська школа економіки, сертифікат);

2017 рік – участь у чотириденному тренінгу для тренерів з медіаграмотності (DW, USAID, Академія української преси, сертифікат);

18 – 23 квітня 2017 року – участь у 108-годинній стратегічній сесії «Концепція Університету ДФС України – 2025» (практичні навички патисипативного управління на прикладі базового проекту, сертифікат).

2018 рік – онлайн-курс з економічної журналістики «Як писати про економіку просто і без помилок» (платформа «ЕdEra», 22.01.2018, сертифікат);

2019 рік  – участь у семінарі «Як викладати журналістику конфлікту» (3-4 жовтня 2019 р., сертифікат).

2020 рік – «Медіаінтенсив» (майстер-класи і вебінари) (15-17 травня 2020 р; КПДЮ, ІТА «Юн-Прес».

Стаж науково-педагогічної роботи: 32 роки 02 місяці.

Модулі та навчальні дисципліни: «Теорія журналістики» (лекції – 38 год., семінарські заняття – 36 год., індивідуально-консультаційна робота – 2 год., екзамен); «Вступ до спеціальності» (лекції – 32 год., семінарські заняття – 28 год., індивідуально-консультаційна робота – 2 год., залік); «Журналістські жанри» (лекції – 56 год., семінарські заняття – 48 год., індивідуально-консультаційна робота – 4 год., залік); «Міжнародні стратегічні комунікації» (лекції – 20 год., семінарські заняття – 16 год., індивідуально-консультаційна робота – 2 год., залік).

З кожної навчальної дисципліни розроблений і сертифікований навчальний дистанційний курс на платформі дистанційної освіти Moodle.

Наукові праці та навчально методичні матеріали Зикун Н.І.

Член редакційної колегії фахового видання «Держава і регіони». Серія «Соціальні комунікації» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя: міжнародні бази та каталоги, які індексують видання: Google Scholar; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. http://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab32f).

Член редакційної колегії збірника наукових праць «Ірпінський гуманітарний часопис» (Університет ДФС України, Ірпінь).

Керівник НДР кафедри журналістики, української словесності та культури «Актуальні проблеми соціокомунікаційної науки, освіти і практики (медійний, мовний, культурологічний аспекти)» (термін виконання 2019 – 2023 рр.) (номер держ. реєстрації 0119U000725).

Брала участь в організації і проведенні міжнародних наукових конференцій, семінарів:

ІІ Міжн. симпозіум «Світ соціальних комунікацій» (30–31.03.2012) (Науковий проект, ініційований Київським міжнародним університетом і КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ) – співголова організаційного комітету.

Третя науково-практ. міжнародна конференція «Прикладні соціальнокомунікаційні технології», 13.11.2012.  – співголова оргкомітету.

ІІІ Міжнародний симпозіум «Світ соціальних комунікацій» (19–20.04.2013) (Спільний науковий проект Київського міжнародного університету та КНУ ім. Тараса Шевченка, м. Київ) – співголова оргкомітету.

VІ-Х Міжнар. науково-практ. семін., присвячених питанням функціонування професійного мовлення, лінгвокультурологічному та соціокультурному аспектам філології (Ірпінь: УДФС України, травень 2016 р.; травень 2017 р.; травень 2018 р.; травень 2019 р.; травень 2020 р.).

Член постійних Спеціалізованих вчених рад:

  • К 26.807.04 із захисту кандидатських дисертацій зі спец.: 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації); 27.00.05 – теорія та історія вид. справи та редагування (соціальні комунікації); 27.00.06 – прикладні соціально-комунікац. технології (соціальні комунікації) (Київський національний університет культури і мистецтв);
  • К 17.127.05 із захисту кандидатських дисертацій зі спец. 27.00.01 «Теорія та історія соціальних комунікацій» і 27.00.04 «Теорія та історія журналістики» (Класичний приватний університет, м. Запоріжжя; наказ МОН 11.07.2019 № 975).

Член вченої ради ННІ гуманітарних наук Університету ДФС України; член Вченої ради Університету ДФС України (голова Постійної комісії з гуманітарних питань та етики, міжнародного співробітництва), член НМР Університету ДФС України.

Підготувала 1 кандидата наук із соціальних комунікацій – Воронову В. В., тема дисертації «Геобрендинг як соціально-комунікаційна технологія у процесі інноваційного розвитку регіонів України», спец. 27.00.06 – прикладні соціально-комунікаційні технології (2018 р.).

Веб-посилання на публікаційні профілі:

Scopus ID: 57204534157

ORCID:  https://orcid.org/0000-0001-9727-6190

Нагороджена нагрудними знаками «Відмінник освіти України» (2001 р.), «Почесний працівник податкової служби» (2006 р.).

2017 року стала переможцем конкурсу «Кращий науково-педагогічний працівник Університету державної фіскальної служби України» у номінації «Кращий професор».

Нагороджена Почесними грамотами ректора Університету ДФС України (2017; 2018; 2019); Почесною грамотою Київської обласної державної адміністрації (16 листопада 2017 р.); Грамотою Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (2019 р.).

Наказом ректора від 13.04.2018 №472 занесена до Золотої книги пошани Університету ДФС України – за особливий особистий внесок у розвиток і забезпечення діяльності Університету, за відмінні успіхи у навчанні, активну участь у науковій, громадській, спортивній діяльності Університету (реєстраційний номер 14).

Запрошуємо до обговорення ОП «Журналістика і зв’язки з громадськістю». Ви можете допомогти зробити програму кращою. Пропозиції, рекомендації, зауваження надсилайте на адресу:
35.04@nusta.edu.ua ; nzykun@ukr.net

Проєкт_ОПП__Журналiстика_i_звязки_з_гром_2021

Проект_ОПП_2021_Економ._журн._маг.

Результати опитування_стейкхолд. Проєкт ОПП Економ. журн. 2021

Результати опитування стейкхолд._Проєкт_ОПП_Бак_2021

СПИСОК

предметів, закріплених за кафедрою журналістики, української словесності та культури

Робочі програми, навчально-методичні матеріали з предметів кафедри журналістики, української словесності та культури розміщені в Авторизованій електронній базі «Методичні матеріали», що адмініструється Науковою бібліотекою, за посиланням: https://bit.ly/3gV8ZxT .

  1. Ділова українська мова 
  2. Культура українського народу 
  3. Вступ до спеціальності 
  4. Зарубіжна література 
  5. Теорія журналістики 
  6. Основи видавничої справи та редагування 
  7. Теорія масової комунікації та інформації 
  8. Комунікаційні технології 
  9. Телевиробництво 
  10. Радіовиробництво 
  11. Етичні стандарти професійної діяльності 
  12. Українська література
  13. Практика і методика журналістської творчості
  14. Газетно-журнальне виробництво
  15. Сучасний риторичний канон
  16. Проблематика ЗМІ
  17. Історія української журналістики
  18. Журналістські жанри
  19. Історія зарубіжної журналістики
  20. Журналістський менеджмент і маркетинг
  21. Зв’язки з громадськістю
  22. Інтернет-журналістика
  23. Медіабезпека
  24. Організація і проведення PR-кампанії
  25. Крос-культурні комунікації
  26. Культура ділового спілкування
  27. Стилістика медійного тексту
  28. Сучасна зарубіжна публіцистика
  29. Теорія твору і тексту
  30. Агенційна журналістика
  31. Прес-служби та інформаційні агентства світу
  32. Редактор нових медій
  33. Журналістське розслідування
  34. Військова журналістика
  35. Прикладні соціально-комунікаційні технології в політиці
  36. Фотожурналістика
  37. Міжнародні стратегічні комунікації
  38. Спічрайтинг
  39. Іміджелогія
  40. Загальне редагування
  41. Літературне редагування
  42. Рекламний та PR-креатив
  43. PR-менеджмент
  44. Економічна журналістика
  45. Міжнародна журналістика
  46. Тренди сучасної журналістики 
  47. Блогінг
  48. Навчальна практика
  49. Переддипломна практика
  50. Кваліфікаційна робота

 

Наші партнери

Опитування стейкхолдерів щодо рівня
здобувачів за результатами навчальної практики 2020 р.

Опитування стейкхолдерів щодо рівня здобувачів за результатами навчальної практики 2019 р.

Дуальна освіта Журналістика


Підписання договору про співпрацю

4 грудня 2019 році в Конференц-комплексі Університету ДФС України відбулася зустріч представників ректорату, кафедри журналістики української словесності та культури, здобувачів вищої освіти ННІ гуманітарних наук із керівник служби по роботі з персоналом “Інтер Медіа Груп” Оленою Шевченко. Вона розповіла багато цікаво про «телевізійну кухню», про добір членів команди телеканалу, про тенденції розвитку журналістської професії й вимоги до тих, хто хоче стати частиною телевізійного пулу. Олена порадила пробуджувати цікавість до всього, що оточує, і прокидатися: не чекати слушного моменту, а працювати над собою вже зараз. Вона розповіла про співпрацю телеканалу з УДФСУ та порадила заохочувати здорову творчу конкуренцію в академічних групах, адже вона з колегами чекає найстаранніших студентів на практиці.

Після творчого конкурсу, переможець якого – студент 1 курсу Семен Крупа отримав можливість безкоштовно пройти курс навчання в «Інтершколі», був підписаний договір про співпрацю між Університетом і ПАТ «Телеканал «Інтер»»

Матеріали щорічного Міжнародного науково-практичного семінару «Тенденції та перспективи формування професійної лексики»

Щорічно до Дня науки кафедра журналістики, української словесності та культури Навчально-наукового інституту гуманітарних наук є організатором Міжнародного науково-практичного семінару «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», присвяченого питанням функціонування професійного мовлення, лінгвокультурологічному та соціокультурному аспектам філології. Відповідальні за проведення заходу – Наталія Іванівна Зикун, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри; Тетяна Миколаївна Сукаленко, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри; Олена Віталіївна Чорна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри; Ліана Миколаївна Науменко, старший викладач кафедри.

Спеціальними гостями заходу традиційно стали завідувач кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Людмила Марчук, провідний науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Людмила Симоненко, Віце-голова Ради/радниця Міністра освіти і науки України з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті Громадської організації «ЕдКемп Україна»/Міністерства освіти і науки України Олена Масалітіна, доцент Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Олена Балабан, доцент Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка Ірина Брага, доцент Харківського державного університету харчування та торгівлі Світлана Руденко та доцент Національної академії внутрішніх справ України Катерина Усачова.

Участь у заході беруть представники різних навчальних закладів України та сусідніх країн. Зокрема, науковці з України з Бердянська, Вінниці, Дубно, Ірпеня, Кам’янець-Подільського, Києва, Луцька, Миколаєва, Полтави, Рівного, Сум, Харкова та Черкас; представники Польщі з Познані; представники Чеської Республіки з Праги; представники Республіки Білорусь з Бреста, Мінська та Гродно.

Робота семінару проходить у форматі секційних засідань: секція І «Лінгвокультурологічні та соціокультурні аспекти філології, секція ІІ «Культура наукової мови – основа професійної діяльності», секція ІІІ «Актуальні проблеми та методологічні аспекти вивчення професійної лексики у вищих навчальних закладах», секція ІV «Професійне мовлення у ЗМІ».

Доповіді студентів вирізняються новизною дослідження, різноплановою тематикою, глибиною думки й творчим підходом, як правило, викликають зацікавленість як у провідних учених, так і серед студентської молоді.


Програма VII Міжвузівського НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 12.05.2017, м. Ірпінь


Програма VIII Міжнародного НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 11.05.2018, м. Ірпінь


Програма IХ Міжнародного НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 21.05.2019, м. Ірпінь

Доповіді_IX Міжнародний НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 21.05.2019, м. Ірпінь


Програма Х Міжнародного НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 15.05.2020, м. Ірпінь

Доповіді_X Міжнародний НПС «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», 15.05.2020, м. Ірпінь

Матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності фахівця»

Одним із важливих комунікативних заходів кафедри журналістики, української словесності та культури стала традиційна Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності сучасного фахівця». Щорічно під час цього наукового заходу відбуваються дискусії з актуальних проблем історії, стану та перспектив розвитку, специфіки функціонування української мови, культури та соціальних комунікацій. Тематика конференції суголосна з запитами часу, оскільки культура відіграє важливу роль у житті людини і суспільства, постає засобом акумуляції, збереження й передавання людського досвіду, і саме культура робить людину особистістю. Індивід стає членом суспільства, особистістю у міру соціалізації, тобто освоєння знань, мови, символів, цінностей, норм, звичаїв, традицій свого народу, своєї соціальної спільноти та всього людства. 

Мета конференції: полілог дослідників України та інших країн, які працюють у різних сферах соціально-гуманітарного знання, обмін науковим і практичним досвідом серед філологів, культурологів, педагогів, журналістів.

Завдання конференції: виявлення та обговорення актуальних проблем філологічного, культурологічного напряму; аналіз основних тенденцій і перспектив розвитку в сфері соціальних комунікацій; презентація останніх наукових досліджень у галузі філології, культурології, журналістики.

Секції конференції:

  1. Українська мова як феномен національної культури;
  2. Міжкультурний діалог і презентація української культури;
  3. Комунікативна компетентність сучасного фахівця;
  4. Етична складова в сучасній гуманітарній парадигмі;
  5. Cучасні засоби масової інформації та духовний універсум людини.

Модератори конференції: О. П. Калита, к. пед. н., доцент, А. К. Павлова, к. філол. н., доцент, І. В. Зайцева, к. пед. н., доцент.

Протягом останніх років у конференції взяли участь науковці з Німеччини, Польщі, США, інших країн, а також відомі українські вчені, серед яких – А. К. Мойсієнко, д. філол. н., професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, В. Ф. Давидюк, д. філол. н., професор кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, М. К. Дмитренко, д. філол. н., професор, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознаавства, фольклориистики та етнології іімені М. Т. Риильського НАН України, Л. М. Копаниця, д. філол. н., професор кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка тощо.

Учасниками конференції традиційно є студенти та викладачі з Університету державної фіскальної служби України, а також Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Щорічно за матеріалами конференції видається збірник наукових праць, який розміщується на сайті кафедри журналістики, української словесності та культури УДФСУ, репозитарії.


Збірник_НП ІК_Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі_21.02.2019_Ірпінь

Збірник_НП ІК_Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі_21.02.2020_Ірпінь

Список членів СНТ кафедри

Наукові публікації студентів спеціальності 061 «Журналістика»

Наукові досягнення студентів спеціальності 061 «Журналістика»

Студентський літературно-мистецький журнал «Магістраль»

Наукова робота кафедри журналістики, української словесності та культури спрямована на дослідження актуальних проблем соціальних комунікацій, журналістикознавства, медійної, мовно-культурологічної сфери. Її результати покликані сприяти удосконаленню освітнього процесу й підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців.

Наукова діяльність організовується відповідно до плану наукової роботи і передбачає такі напрями:

1) виконання кафедральної теми НДР;

2) участь НПП кафедри у наукових заходах в Україні та за її межами;

3) організацію наукової діяльності здобувачів вищої освіти (студентів і курсантів).

Кафедра працює над науково-дослідною темою «Актуальні проблеми соціокомунікаційної науки, освіти і практики (медійний, мовний, культурологічний аспекти)» (термін виконання 2019 – 2023 рр.) (Державний реєстраційний номер 0113U007646). Керівник НДР – Зикун Наталія Іванівна, д.н. із соц. комунікацій, професор. 

Базові положення й результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності журналістів, PR-фахівців, редакторів, прес-секретарів тощо, а також в освітньому процесі під час викладання курсів з теорії масової комунікації, теорії журналістики, журналістських жанрів, теорії тексту й твору, практика й методика журналістської творчості, редагування, лінгвістики тексту, професійної етики журналіста.

Результати наукових студій передбачають використання інноваційних методів навчання, зокрема, впровадження такої освітньої моделі, яка дозволяє використовувати інтегроване викладання навчальних курсів.

При кафедрі створене Наукове товариство студентів і курсантів, члени якого беруть активну участь у наукових заходах – загальноуніверситетських, всеукраїнських, міжнародних (щороку – понад 40), оприлюднюючи наукові результати у форматі статей, матеріалів виступів, тез, зокрема й щодо економічної проблематики.

Традиційно кафедрою організовується ІІ етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П.Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т.Шевченка, у якому беруть участь студенти усіх інститутів та курсанти. Переможці щорічно стають учасниками й переможцями в ІІІ (обласного) етапу цих конкурсів і відстоюють честь Київщини у фінальних турнірах:

Руслана Середенко, група ПБ-15-6 (науковий керівник – Н.І.Зикун) – 1 місце в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика (2016);

Маріанна Канінець, група ПБ-15-1 (науковий керівник – О.П. Калита) – 3 місце в Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка (2016);

Олександра Ковальчук, група ПБі-16-1 (науковий керівник – Л.М. Науменко) – 1 місце в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика (2017);

Ольга Макаренко, група МЕБ-16-1 (науковий керівник – О.П. Калита) – 1 місце в Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка (2017).

Марина Соболь, гр.ПБ-18-2 (науковий керівник – О.П. Калита) – 1 місце в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика (2019 р.).

Олександра Король, гр. ЖБ-18-1 (науковий керівник – Н.І.Зикун) – 2 місце в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика (2019 р.).

Діана Симоненко, гр.МПБ-19-1 (науковий керівник – О.П. Калита) – 2 місце в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика (2020 р.).

З 2020 року здобувачі вищої освіти за ОП «Журналістика і зв’язки з громадськістю» беруть участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з галузі знань “Журналістика”. 2020 року Ольга Кацан з темою на роботу «Спецпроєкт «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода як сучасний медіаформат» здобула 2 місце (науковий керівник – проф. Зикун Н.І.).

Кафедрою щорічно організовується й проводиться на високому рівні низка традиційних наукових заходів:

Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Українська мова і культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності фахівця», приурочена до Міжнародного дня рідної мови (проходить щорічно 21 лютого);

Міжвузівський науково-практичний семінар «Тенденції та перспективи формування професійної лексики», присвячений питанням функціонування професійного мовлення, лінгвокультурологічному та соціокультурному аспектам філології, приурочений до Дня науки (проводиться щорічно у травні) (який з 2021 року набув формату Міжнародної науково-практичної конференції «Соціокомунікаційна наука в парадигмі смислових трансформацій: тренди освіти і професійної діяльності»;

Круглий стіл «Світ українського слова», які збирають науковців, викладачів вишів, молодих учених і студентську молодь із усієї України та близького зарубіжжя.

Протягом навчального року відбуваються науково-методичні та науково-практичні семінари, матеріали яких обговорюються на засіданнях кафедри.

Події - 2020 р.

НАШІ У ВЛОЦЛАВЕКУ

Наприкінці листопаду у Куявському університеті, що розташований у м. Влоцлавек (Республіка Польща), відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Європейські тенденції розвитку журналістики, PR, медіа і комунікації». В роботі конференції прийняв участь доцент кафедри журналістики, української словесності та культури Володимир Брадов.

Після того як організаційний комітет у складі докторів наук Куявського університету Йоланти Клоц, Генріка Стєпіня, Владислава Кубяка урочисто дав старт роботі форуму, науковці з Польщі, України, Чехії продовжили спілкування у дистанційному режимі. Конференція проходила за актуальними напрямками: сучасні проблеми теорії комунікацій, зв’язки з громадськістю та організаційна комунікація, актуальні питання медіалінгвістики, медіаетики, медіаосвіти і медіаграмотності. Значне місце в роботі конференції було приділено обговоренню методології вивчення потреб авдиторії та залучення широких верств населення в комунікаційний процес.

Виступ В.Брадова на представницькому міжнародному науковому форумі стосувався проблеми збереження інформаційного суверенітету держави в умовах розвитку глобалізації. Процеси, що відбуваються усередині розгалуженого медіапростору, стабільно знаходяться в центрі перманентного дослідницького інтересу. Це визначається зростанням ролі засобів масової комунікації у забезпеченні суспільної взаємодії, підвищенням їх впливу на численні та різнорідні соціальні групи, домінуванням контенту ЗМК у створенні бажаних уявлень про соціальну дійсність та формуванні певних соціальних норм, збільшенням залежності безпосередньо самих виробників інформаційного продукту від різних (контрольованих і не контрольованих) факторів. В сучасних умовах актуалізація соціально значущого напрямку наукових розвідок значною мірою відбулася ще й внаслідок інформаційної та збройної агресії проти України з боку Росії. Виступ науковця, запропоновані ним висновки викликали зацікавленість у значної частини учасників конференції.


Увага! Збираємо команду студентів журналістів УДФСУ для участі у “Всеукраїнській олімпіаді з медіаграмотності у форматі брейн-ринг – «Фейкотроща»

Фактчек проєкт «Без брехні»,  ГО «Центр аналітики і розслідувань» на чолі з головним редактором Олександром Гороховським готує мега формат інтелектуальних змагань – «Всеукраїнську олімпіаду з медіаграмотності у форматі брейн-ринг – «Фейкотрощі». В цьому заході отримали запрошення взяти участь і команда студентів кафедри журналістики, української словесності та культури.

Основні етапи гри розпочнуться із січня 2021 року. Найсильніші команди отримають нагоду змагатися за звання переможця у фінальній грі з цінними призами

На початку листопада відбулась настановча конференція для керівників від вузів, які координуватимуть участь студентських команд в олімпіаді. Команду УДФСУ представили викладачі кафедри журналістики, української словесності та культури

Під час вебінару медійники розглянули типові завдання з медіаграмотності, що будуть представлені на основних змаганнях зі студентами.

Для ознайомлення з основними поняттями організатори презентували авторське видання «Фактчекінг і медіаграмотність: словник термінів». Цей подарунок поповнить електронну бібліотеку кафедри і стане в нагоді не лише під час підготовки команд до змагань, а й в процесі вивчення профільних дисциплін.

Крім того під час вебінару керівники виконали завдання з медіаграмотності в групах і відчули атмосферу процесу змагань, щоб на належному рівні виступити тренерами для своїх команд в подальшому.

Висловлюємо подяку організаторам за запрошення і маємо честь стати партнерами проєкту. Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні.

Нагадаємо, що головний редактор фактчек проєкту «Без брехні» Олександр Гороховський вже був гостем нашого університету і ділився цінним практичним досвідом зі студентами – журналістами УДФСУ. Сподіваємося на активну і плідну співпрацю в подальших проєктах.


Довгоочікувана прем’єра

31 жовтня 2020 р.

Сьогодні 100-літній ювілей святкує Валентина Кулініч – ветеран війни, учасниця боїв за Сталінград, Ростов-на-Дону, Дрезден, ветеран Університету та почесна громадянка Ірпеня.

З цієї нагороди студенти-журналісти створили фільм «Ровесники» – про 100-річну історію життя ювілярки, яка переплелася із 100-річною історією становлення Університету

https://www.facebook.com/journalismnudfsu/posts/1051164788656706ъ


Ні дня без роботи!

Студенти-журналісти відпрацьовують практичні навички. Знімаємо фільм, присвячений 100-річчю ветерана навчального закладу Валентини Гаврилівни Кулініч та 100-річчю Університету.


Журналіст телеканалу «1+1» Ігор Колтунов

 провів майстер-клас для майбутніх медійників

3 жовтня 2020 р.  · 

Журналіст телеканалу «1+1» Ігор Колтунов провів майстер-клас для майбутніх медійників.

Він розповів, що на початку кар’єри працював у новинах, згодом переїхав до Києва та став журналістом-рослідувачем. Працював військовим кореспондентом, виїжджав на фронт, спілкувався з військовослужбовцями. Останні 5 років – парламентський кореспондент.

Під час майстер-класу Ігор розказав:

  • як витягнути людину на розмову;
  • як задавати незручні запитання;
  • чому в окремих ситуаціях важливі деталі;
  • що робити з невпевненістю перед камерою?

«На початку другого курсу я вже працював стажером. Якщо ти чогось хочеш, то маєш зробити все для того, щоб перемогти: навіть, якщо це здається безглуздим», – впевнений гість.

Він порадив завжди бути напоготові, щоб зафіксувати новину, більше тренуватися, звертати увагу на людський фактор і, звісно, подробиці.

Наостанок Ігор Колтунов побажав мати свою фішку: «Знайте що по кайфу вам. Найстрашніший ваш ворог – це ви самі. Всі думки матеріальні, тому не здавайтеся!»


Майстер-клас від наших партнерів

3 жовтня 2020 р.  · 

Журналістка інформаційного агентство «ITV» Юлія Осінська поділилася своїм досвідом із студентами спеціальності «Журналістика». Гостя розповіла про свої флешбеки й успішні проєкти. Її екскурс – це приклад того, як за допомогою наполегливості здійснити мрію.  У журналістиці пані Юлія більше десяти років, за цей час встигла попрацювати як у програмі для «котиків та собачок», так і зробити власні журналістські розслідування.

«Майже рік я жила у потязі. Два тижні практикувалася в Києві, у програмі «Хто в домі хазяїн?». Потім два тижні відпрацьовувала пари. І так цілий рік. Це було дуже тяжко. Проте я знала: якщо зараз це все подужаю, то точно стану журналістом. Так і сталося».

Юлія запевняє, щоб матеріал вийшов якісним, треба робити його ідеальним: писати те, що хотів би сам поглинати як читач. Якщо в роботу вкладати душу, то дійсно можна досягти успіху.


Щедрі три дні журналістської осені

27 вересня 2020 р. 

Збираємо урожай медіаперемог! Три дні журналістської осені принесли нам три перемоги у трьох номінаціях:

ГРАН-ПРІ у номінації «Друковані ЗМІ»

1 МІСЦЕ в номінації «Нові медіа»

2 МІСЦЕ у номінації «Фото».

Під час онлайн-ЗОСі («Золотої осені Славутича») – міжнародного фестивалю молодіжної демократії, телебачення, преси і творчості – ми ставили перед собою виклики і долали їх, працювали, творили і прокачували свої журналістські навички.

Домашні завдання – роботи на тему «Бачу світ щасливим» – журі оцінило у перші дні фестивалю, а на підготовку конкурсного завдання мали добу. Тему своєрідного іспиту на профпридатність у кожній номінації «продиктувало» жеребкування.

Ми інтерв’ювали журналіста Григорія Жигалова з Брюсселю, шукали місцевих, які погодяться стати нашими очима й пройтися Славутичем за обраним нами маршрутом, дізнавалися про інстайти у телефонних інтерв’ю з директором фестивалю Ніною Єрьоміною, волонтерами й учасниками ЗОСі, фотографували героїв нашого часу, малювали комікси, монтували подкасти й відеознайомство. І все це – нагадаємо – протягом однієї доби!

Дякуємо організаторам фестивалю за цю яскраву журналістську Осінь, за можливість відчути змагальний смак, дух і захват навіть крізь екран. Журі – за фаховий аналіз, лайфхаки, поради і «розбори польотів». Волонтерам – за супровід 24/7 і втілення наших шалених забаганок. Героям наших публікацій – за готовність спілкуватися о будь-якій порі доби, цікаві історії, щирі емоції та співпрацю.


Нагороди знайшли своїх героїв

18 вересня 2020 р.

Нарешті нагороди знайшли своїх героїв! Тобто нас. Святкуємо перемогу в Міжнародному фестивалі-конкурсі дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”, який відбувався в травні. Через карантинні парадокси – у вересні! Інформаційно-творче агентство «Юн-Прес» нагородило переможців Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”. У нашої університетської команди – справжній аж три нагороди! А ще приємно, що нашу переможну газету ставлять у приклад .

Не розслабляємося, натхненні, радісні, мотивовані працюємо далі.


Професійна література від наших партнерів Академії Української преси – уже в бібліотеці

16 вересня 2020 р.

Вкотре відправлення з чудовими професійними джерелами дісталося до Університету! Книжки не лише розклали, з насолодою погортали, звернули увагу на окремі цікаві цитати, зробили перші закладки й підкреслення. Книги уже працюють! Прекрасний подарунок для студентів спеціальності «Журналістика» у відомчому навчальному закладі!

Ми вже не вперше отримуємо цікаву літературу від Академії Української Преси, спрямовану на формування інформаційних стандартів, медіаграмотності, мотивацію до професійного зростання, за що щиро вдячні колегам. Сподіваємося на розширення співпраці.


Вітаємо нових членів студентської родини журналістів

16 вересня 2020 р.

20 першокурсників приєдналися до нашої журналістської родини.

Сьогодні їх радо зустрів Університет. Щоправда скромно, без гучного святкування, однак насичено і змістовно.

Вітаємо з початком нового життєвого відрізку! Нехай ваше студентське життя буде незабутнім!


Розпочинаємо навчальний рік по-журналістськи яскраво і змістовно

7 вересня 2020 р. Нашим журналістам – Ользі Кацін і Арсенію – пощастило помедіапікнікувати з Юлією Мостовою із “Дзеркала тижня”, Олександрою Горчинською із НВ, Георгієм Шабаєвим зі “Схем” (Радіо Свобода) та Андрієм Гетьманом із ICTV.

На Медіапікніку від ТЖ / Типові Журналісти

дізналися:

як писати на (не) зручні теми;

що таке конфлікт інтересів та як його виявляти у діях нардепів;

що треба, щоб стати акулою в професії, а не лишитися ікринкою;

як висвітлювати саміти так, щоб глядач не заснув.

А ще списали півнотатника, досхочу нафотографувалися, обмінялися досвідом і нажартувалися!

Більше про подію – у наступному випуску “ІрпіньTime”.


Школа-тренінг «Основи відеоблогінгу»: участь у проєкті «Голос жінки має силу»

Для наших журналістів літо – привід навчитися новому, розширити коло контактів та попрактикуватися у створенні медіапродукту. Євгенія Осмятченко та Юлія Яворська, студентки групи ЖБ-19-1 взяли участь у проєкті «Голос жінки має силу».

Він реалізується у 10-ти регіонах України. Проєкт з’явився як національна адвокаційна кампанія, щоби голоси жінок і дівчат, передусім тих, хто постраждав на сході України, не губилися в ході тривалого військового конфлікту. Проєкт має на меті зокрема і розвиток блогерства як інструменту впливу та каналу комунікації для цілей миротворчості.

Враженнями від участі у кількаденній школі-тренінгу блогерства ділиться Юлія Яворська:

Тепер я відеоблогерка. Вас навчити ?

15-18 червня в Києві відбулася подія, що сколихнула соціальні мережі.

Чи думали ви, що медіареальність постійно потребує опанування нових знань? Особливо, коли йдеться про передачу візуального контенту.

Уявіть: ви відеоблогер/ка! Чи могли ми замислитися про це ще кілька років тому? А тепер є можливість навчитися створювати професійний контент. І це – Школа-тренінг «Основи відеоблогінгу» проєкту «Голос жінки має силу-2020».

Що з цікавого там було?

Насамперед теоретичні знання: хто такий відеоблогер, які існують можливості працювати в законодавчому полі. Як почати фільмувати, написати сценарій, зробити розкадрову, вибрати локацію та налаштувати світло. Завдяки цьому вже з’являється розуміння технічної сторони створення відеороликів.

А чого варта відеозйомка в повітрі з квадрокоптера, у воді – екшн-камерою!

Що ж далі? Монтуємо зафільмоване, переглядаємо матеріал і знаходимо ляпи) Накладаємо звук.

Все! Відеопродукт живе самостійним життям. І це так круто, коли ТИ – ВІДЕОБЛОГЕРКА.

Свої думки, спогади, вірші або освітні продукти, розслідування, коментарі – все, що завгодно, можливо передати через відео. Несподіване відчуття нової свободи самовираження. Неочікувана радість від того, що ти все зможеш.

Велика вдячність за натхнення, терпіння, майже військову витримку та передані знання нашому тренеру Юрію Кочарову. Тепер майже тридцять блогерок та блогерів готові розповісти світові свою позицію. Бо наші голоси мають силу!

Проєкт реалізується за підтримки Інституту міжнародних культурних зав’язків (Institut für Auslandsbeziehungen) та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.


Школа-тренінг «Основи відеоблогінгу»: участь у проєкті «Голос жінки має силу»

Для наших журналістів літо – привід навчитися новому, розширити коло контактів та попрактикуватися у створенні медіапродукту. Євгенія Осмятченко та Юлія Яворська, студентки групи ЖБ-19-1 взяли участь у проєкті «Голос жінки має силу».

Він реалізується у 10-ти регіонах України. Проєкт з’явився як національна адвокаційна кампанія, щоби голоси жінок і дівчат, передусім тих, хто постраждав на сході України, не губилися в ході тривалого військового конфлікту. Проєкт має на меті зокрема і розвиток блогерства як інструменту впливу та каналу комунікації для цілей миротворчості.

Враженнями від участі у кількаденній школі-тренінгу блогерства ділиться Юлія Яворська:

Тепер я відеоблогерка. Вас навчити ?

15-18 червня в Києві відбулася подія, що сколихнула соціальні мережі.

Чи думали ви, що медіареальність постійно потребує опанування нових знань? Особливо, коли йдеться про передачу візуального контенту.

Уявіть: ви відеоблогер/ка! Чи могли ми замислитися про це ще кілька років тому? А тепер є можливість навчитися створювати професійний контент. І це – Школа-тренінг «Основи відеоблогінгу» проєкту «Голос жінки має силу-2020».

Що з цікавого там було?

Насамперед теоретичні знання: хто такий відеоблогер, які існують можливості працювати в законодавчому полі. Як почати фільмувати, написати сценарій, зробити розкадрову, вибрати локацію та налаштувати світло. Завдяки цьому вже з’являється розуміння технічної сторони створення відеороликів.

А чого варта відеозйомка в повітрі з квадрокоптера, у воді – екшн-камерою!

Що ж далі? Монтуємо зафільмоване, переглядаємо матеріал і знаходимо ляпи) Накладаємо звук.

Все! Відеопродукт живе самостійним життям. І це так круто, коли ТИ – ВІДЕОБЛОГЕРКА.

Свої думки, спогади, вірші або освітні продукти, розслідування, коментарі – все, що завгодно, можливо передати через відео. Несподіване відчуття нової свободи самовираження. Неочікувана радість від того, що ти все зможеш.

Велика вдячність за натхнення, терпіння, майже військову витримку та передані знання нашому тренеру Юрію Кочарову. Тепер майже тридцять блогерок та блогерів готові розповісти світові свою позицію. Бо наші голоси мають силу!

Проєкт реалізується за підтримки Інституту міжнародних культурних зав’язків (Institut für Auslandsbeziehungen) та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.


Журналістика в Національному університеті ДФС України 6 червня 2020 р.

6 червня в Україні відзначають День журналіста. Представники цієї професії заслуговують на те, аби посеред буднів був день, коли суспільство висловлює їм свою повагу і вдячність – за оперативне й неупереджене інформування, за попередження, прогнози, поради, оцінки, коментарі, за пробудження інтересу й уваги до важливих речей. У час, коли інформація набуває особливого значення і впливу, саме від їхньої діяльності значною мірою залежить обізнаність і орієнтованість кожної людини в складному світі, сповненому суперечностей і викликів.


Опановуємо нові формати та сучасні інформаційні тренди

14 серпня 2020 р.  · 

Літо – гарний час для занурення у професію по самісінькі вуха й подвоювати знання, здобуті в Університеті, участю у подібних проєктах.

Особливо, коли йдеться про опанування нових форматів та сучасних інформаційних трендів, просування медіапродукту на різноманітних платформах та найголовніше – практику: адже участь у заходах АУП – це ще і власні спроби створення відеосюжетів, інфографіки, аудіоматеріалів.


Опановуємо нові формати та сучасні інформаційні тренди

14 серпня 2020 р.  · 

Літо – гарний час для занурення у професію по самісінькі вуха й подвоювати знання, здобуті в Університеті, участю у подібних проєктах.

Особливо, коли йдеться про опанування нових форматів та сучасних інформаційних трендів, просування медіапродукту на різноманітних платформах та найголовніше – практику: адже участь у заходах АУП – це ще і власні спроби створення відеосюжетів, інфографіки, аудіоматеріалів.


Професійна солідарність і наполегливість:

Історія появи та розвитку “Громадського радіо

Лекцію Андрія Куликова “Професійна солідарність і наполегливість: Історія появи та розвитку “Громадського радіо” наші студенти бачили наживо: під час запису в студії телеканалу “Еспресо”. Вам рекомендуємо переглянути запис.

Це частина відеолекторію “Журналістика незалежної України: Історія від першої особи”. У його межах провідні журналісти діляться історіями про створення ключових медій, учасниками яких були. Вони розповідають про поворотні точки в розвитку української журналістики, а також ті зміни, творцями яких їм випало бути.


Завершення сесії – не привід забути про науку

Завершена сесія – не привід забувати про науку. Адже цікавим і важливим подіям не завадять жодні відстані. Студентка спеціальності «журналістика»

Ольга Кацан взяла участь у дистанційній Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Сучасний медіапростір: історія, проблеми, перспективи», яка пройшла 19 червня на платформі «Zoom».

Організатори наукового заходу – Міністерство освіти і науки України, Херсонський державний університет, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Одеський національний університет ім. І. Мечникова та Запорізький національний університет. У роботі конференції взяли участь понад 50 учасників із 12 закладів вищої освіти.

Доповідь Ольги Кацан «Імпресивний контент в Українській редакції Радіо Свобода як ознака сучасних медіапроцесів» (науковий керівник – д. н. із соц. ком., проф. Наталія Зикун) викликала жваве обговорення серед учасників.

Під час конференції обговорили чимало питань щодо функціонування сучасних аудіовізуальних ЗМІ, ефектів та трендів новітніх медіа, тенденцій розвитку медіаосвіти, реклами та PR тощо.


Чому саме УДФСУ: журналістське опитування

Протягом життя ми робимо чимало виборів. Ми обираємо оточення, спосіб життя, ідеали та мотивацію. Однак першим найважливішим рішенням є вибір закладу вищої освіти і спеціальності. Як же абітурієнти обирають університет?

Ми провели опитування студентів навчально-наукових інститутів гуманітарних наук та фінансів, банківської справи, страхування, чим вони керувалися у виборі навчального закладу. Студенти спеціальностей фінанси, банківська справа і страхування відповіли, що їх привабила насамперед можливість навчатися за державним замовленням. Також вони, майбутні журналісти та психологи наводили багато інших причин. Ми виокремили 5 основних.

Рейтинг і престижність

УДФСУ – заклад із майже столітньою історією успіху; єдиний відомчий навчальний заклад Міністерства фінансів України; стабільно займає високі позиції в різних рейтингах ЗВО. Гармонійне поєднання економічно-правової освіти з гуманітарною, що дає унікальний ефект.

Викладачі і рівень освіти

Хороший викладач – це не просто людина зрілого віку в окулярах. В УДФСУ працюють професіонали, які охоче і часто проходять підвищення кваліфікації, беруть участь у різноманітних фахових тренінгах, постійно працюють над своїм розвитком. Вони підтримують студентів в усіх справах, допомогаючи здобути глибокі знання.

Оснащення університету

В Університеті ідеальні умови для навчання: сучасні корпуси, облаштовані навчальні аудиторії, читальні зали. Велика територія кампусу в зеленій парковій зоні, затишні гуртожитки, сучасний спортивний комплекс, їдальні і кафешки. Тут потужна сучасна матеріально-технічна база з усім необхідним для комфортного навчання й розвитку.

Місце розташування

Університет знаходиться у мальовничому місті Ірпінь за 7 км від Києва. У місті 16 сучасних доглянутих парків, багато скверів, облаштована набережна річки Ірпінь. Місто надихає своєю красою і надзвичайністю.

Умови контракту

Значно полегшує умови можливість щомісячної оплати навчання, адже не завжди є сума за рік чи за півроку на руках відразу. Можливість щомісячної оплати надає не кожен університет.

 Аліна Жук

Фото – Ангеліна Семенець


До професійного свята  поповнюємо скарбничку перемог

Приємно, що у професійне свято журналісти УДФСУ мають змогу тішитися новим перемогам.

Сьогодні, у День журналіста оголосили лауреатів спеціальних премій 18-го Міжнародного фестивалю-конкурсу «Прес-весна на Дніпрових схилах».

За рішенням журі робота третьокурсниці Ольги Кацан отримала спецпремію в номінації «Літературний твір».

Прочитати відзначене на фестивалі есе можна у святковому випуску газети “ІрпіньTime”: https://www.facebook.com/655598274880028/posts/937812876658565/

А переглянути оголошення результатів – за посиланням: https://youtu.be/aCwNfS3U0Uk


Історія про самовдосконалення й самоосвіту

Про що писати? як обрати тему для матеріалу, жанр і формат? де публікуватися? що робити після того, як отримали першу публікацію? чим займатися паралельно діяльності журналіста? яких найтиповіших помилок припускаються початківці?

Про все це розповів Ігор Дармостук, шеф-редактор інтернет-видання «КиевВласть» під час прес-весняного майстер-класу онлайн. Він, однак, визнав, що вся його розмова навколо порад із цих питань – це лише його історія про самовдосконалення й самоосвіту. Тож кожному із нас варто докласти зусиль, аби реалізувати ці поради.

Я до свого записника внесла із почутого таке:

  • потрібно знати все про предмет дослідження, для чого доведеться багато попрацювати;
  • обов’язково потрібно обирати ту тему для матеріалу, яка тебе тішить, від якої ти отримуєш справжню насолоду. «Коли ви будете приступати до написання свого журналістського матеріалу, то ваші букви будуть іти ненатужно і напружено, а навпаки – легко, тому що саме ця тема вам подобається!» – зауважив Ігор;
  • мова повинна бути простішою, а речення – коротшими;
  • текст має бути зрозумілий абсолютно всім, тому не варто використовувати специфічних слів;
  • поважайте читачів, редакторів, себе – пишіть грамотно!

Ігор також порадив тим, хто журналістику розглядає тільки як додаткову навичку, писати, досліджувати ту тему, з якою ви хочете поєднати своє життя: «Хочете бути лікарем – пишіть по медицину, хочете бути біологом – пишіть про біологію, а якщо хочете стати фаховим журналістом, то намагайтеся вірити в те, що ця професія допоможе вам досягнути вершин і сказати людству своє вагоме слово».

Як розповіли старшокурсники, Ігор Дармостук був гостем нашого університету, тож з нетерпінням чекатимемо його у гості знов. І, звісно ж, ностальгійна фотохроніка знайомства з Ігорем Дармостуком від нашої команди.

Сніжана РОЗСУДОВСЬКА, студентка 2 курсу


Відкрите лекційне заняття з навчальної дисципліни 

«Історія зарубіжної літератури»

Все на світі повік не вмирає,

І в ефірі живе кожен звук…

Максим Рильський.

Над цими словами розмірковували під час вебінару 12 травня 2020 року о 10.00 (II пара) з дисципліни «Історія української літератури» на тему «Драматургія 70 – 90-х рр. ХІХ століття» про драматургію 19 століття студенти-журналісти першого курсу групи ЖБ-19-1. Відкрите лекційне заняття провела кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики, української словесності та культури Павлова Алла Казимирівна, яка зауважила на поєднанні часу й нагоди: 22 травня відзначатиметься ювілейна дата – 180 років від дня народження письменника, актора, режисера Марка Лукича Кропивницького, якого ще за життя називали «батьком українського театру», навіть «батьком малоросів» (так у ті часи називали українців).

Майбутні медійники дізнавалися цікаві факти з життєпису корифея української сцени, зокрема, про створення ним першого на теренах Російської імперії дитячого театру, де акторами були селянські діти. Студенти охоче ділилися враженнями про п’єси драматургів цього періоду, цитували листи М. Кропивницького до сучасників. Вистави, на яких побували студенти раніше, і ті, що дивилися онлайн під час карантину, допомогли переконатися, що справжнє мистецтво живе у віках, не перестає дивувати й зачаровувати, навчає жити й любити по-справжньому.


Павло Казарін: «Завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану сенсів»

Журналістам УДФС ведучий «Зворотного відліку» на «UA: Перший», «Ранку у великому місті» на ICTV, «Граней правди» на телеканалі «24» та оглядач Української служби «Радіо Свобода» розповів 13 березня 2020 р. про реалії і виклики журналістики. Адже наше завдання – «пояснювати країні країну».

Неймовірна подача інформації з найнесподіваніших ракурсів! Яскраво, тонко, іронічно, з підтекстом, дотепно, гостро, щиро – змістовність почутого від Павла Казаріна можна порівняти хіба з принтами на світшотах, у яких ведучий з’являється в кадрі суспільно-політичного ток-шоу «Зворотній відлік». Саме в такому Павло завітав на майстер-клас: ексклюзивно світшоти з фразами, що стали мемами, виготовляють на кожен ефір «Зворотнього відліку» – розказав нам. Розкриємо секрет: ідею перетворити відомий хештег “Давай вже після свят” на “Давай вже після коронавірусу” підкинула редакторка програми. Поки єдиний можливий варіант дістати собі такий – забрати у Павла: щоправда, що для цього треба зробити він не уточнив

«Junk content» і «junk food» – це синоніми? Чому інформацію споживають, як у колективному «McDonald’s»? Чому сусіди з одного сходового майданчика живуть у різних реальностях? Наскільки наша країна – «невиговорена»? Як потрапити в журналістику і чого не варто робити у своїй професійній діяльності? Про це та багато інших важливих речей говорили на одному подиху.

На переконання Павла, працювати в абсолютно різновекторних форматах нескладно, головне – бути собою, сумніватися й прагнути шукати відповіді на питання.

Якщо ведучого ранкових програм можна порівняти з конферансьє, ведучий політичних ток-шоу – диригент оркестру, до того ж, не завжди керованого. Саме тому цей формат, на думку П. Казаріна, є найскладнішим. Особливістю ж своєї професійної діяльності називає те, що на всіх майданчиках працює «саме Павлом Казаріним». Це ілюстрація того, що «авторські займенники в тексті потрібно заслужити, а це – історія про особистий авторитет». Рецепт один – досвід: «Щоб навчитися грати в шахи. Треба грати в шахи». А ще усвідомити, що «все в нашому світі – розповідь історії». І, звісно, добре знати, для кого готуєш матеріал. Бо, наприклад, «телебачення і ранкове шоу – завжди про велике математичне планування».

На думку Павла Казаріна, «у сучасному світі війни розв’язують не за реальність, а за опис реальності. Немає необхідності завойовувати певну територію, якщо ви завоюєте мізки людей, які живуть на цій території, змусите їх повірити у власний опис дійсності. У цьому сенсі нема нічого зручнішого, ніж інвестиції у ЗМІ. Тож поки ЗМІ встановлюють кавовий апарат і намагаються продавати напій по 15 грн за порцію, поруч є ще 10 кавових лавок, які роздають його безкоштовно для рішення власних задач. Тож коли ви обиратимете місце роботи, ви будете обирати менше зло».


Перемога журналістів ННІ гуманітарних наук Університету у  Всеукраїнському конкурсі наукових робіт

Коли практика переростає не просто у медіадіяльність, а й у дослідження.

Наш ННІ взяв участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт уперше – результат успішний!

Вітаємо студентку 3 курсу спеціальності «Журналістика» Ольгу Кацан із 2 місцем у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт із галузі знань «Журналістика». Ольга Кацан подала на конкурс роботу «Спецпроект «Донбас. Реалії» на Радіо Свобода як сучасний медіаформат», виконану під керівництвом завідувача кафедри журналістики, української словесності і культури, докт. наук із соц. комунікацій, проф. Наталії Іванівни Зикун.

Конкурс проходив на базі факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Цьогоріч на «сліпе рецензування» було подано 49 робіт із 28 закладів вищої освіти, у яких готують майбутніх медійників.

Наші студенти вкотре довели, що в Університеті готують справжніх професіоналів!


Вивчаємо «Журналістські жанри» в умовах карантину

Навчання дистанційно триває. Рятує ситуацію вебінар на платформі MOODLE (BigBluButton). Першокурсники з докт. наук з соц. ком., проф. Зикун Н.І. розглядали 27 квітня 2020 р. репортаж. Таки дійсно – «король» інформаційних жанрів! Поговорили про його «ефекти» й драматургію; розібралися із значенням деталі й умінням «писати кінематографічно»; дали оцінку «голосу автора»; прочитали «смачні» репортажні тексти; визначили MustRead. Проаналізували студентські «Репортажі з балкона» – цікавий, варто визнати, ракурс!


Відкрите лекційне заняття 

з навчальної дисципліни «Ділова українська мова»

27 квітня 2020 року на ІІІ парі для курсантів першого курсу взводів ПМПФ-19-1, ПМПФ-19-2, ПМПФ-19-3, ПМПФ-19-4 було проведено відкрите лекційне онлайн-заняття з курсу «Ділова українська мова» на тему «Ділові папери як засіб писемної професійної документації». 

Лектор – Олена Віталіївна Чорна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики, української словесності та культури, наголосила на актуальності теми заняття, зауважила на важливості оволодіння майбутніми державними службовцями навичками унормованого укладання текстів професійного спрямування. 

Метою заняття сало прагнення навчити студентів уміло використовувати мовні й позамовні засоби усного й писемного ділового спілкування відповідно до обставин; розрізняти види документів відповідно до їх призначення; укладати та оформлювати документи про особовий склад, як от: автобіографія, резюме, заява, доручення, пояснювальна записка, службова записка, позовна заява, рапорт; з’ясувати основні поняття діловодства; правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту; поняття етикету службового листування; типи листів та правила їх написання; розвивати у студентів прагнення до вдосконалення культури усного й писемного професійного мовлення; навички внормованого усного й писемного ділового мовлення; виховувати в кожній особистості цінування одного з найцінніших скарбів української нації – національної мови та прагнення до досягнення високих фахових вершин засобами різних форм комунікації. На занятті виокремлено й усебічно обговорено основні теоретичні аспекти культури усної й писемної професійної комунікації висококваліфікованого фахівця. 


Відкрите заняття з навчальної дисципліни 

«Історія зарубіжної літератури»

15 травня 2020 року о 10.00 (II пара) для студентів першого курсу групи ЖБ-19-1 старший викладач кафедри журналістики, української словесності та культури Науменко Ліана Миколаївна провела відкрите онлайн-заняття (семінар) з дисципліни «Історія зарубіжної літератури» на тему «Постмодернізм. Теоретичні засади та літературна практика ХХ ст.». На занятті було систематизовано знання студентів про характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини ХХ ст. Здобувачі вищої освіти охарактеризували життєвий і творчий шлях одного з найпопулярніших у світі письменників сучасності Пауло Куельо. Працюючи над текстом роману-притчі «Алхімік», вони разом з викладачем провели бесіду за сюжетом твору. Роботу було організовано в групах, що сприяло творчому підходу до вивчення матеріалу та формуванню уміння працювати в команді, доповнювати відповіді один одного, уважно слідкувати за перебігом подій та виокремлювати головне. Цей вид діяльності допоміг якнайповніше скласти характеристику образів твору. З метою узагальнення та систематизації знань, виділення головного під час заняття було використано інтерактивний прийом «Обмін думками». Здобувачі вищої освіти повинні були відповісти на запитання чи продовжити думку: 

  • Про що б ви запитали П. Коельйо, якби мали нагоду поговорити з ним? Чому у вас виникли такі запитання?
  • У творі П. Коельйо мене вразило…
  • Мені припала до душі думка про….
  • Чи рекомендуватимете ви своїм друзям та рідним прочитати твір “Алхімік” П. Коельйо? Чому?

З метою кращого засвоєння матеріалу на семінарі було задіяно презентацію та відеофільм, які містили стислу інформацію про письменника та його твір «Алхімік».


Хроніки фестивалю

Смартфон-фестиваль «Прес-весна на Дніпрових схилах», фестиваль, який, на нашу думку,  для Києва має вагу, порівнювану з Чемпіонатом Європи з футболу, Євробаченням, ATLAS WEEKEND, відкриває нові горизонти дистанційної журналістської освіти.

З філіжанкою запашною кави і записником – «відвідали» майстер-класи Ігоря Дармостука, шеф-редактора інтернет-видання «КиевВласть» – «Як написати хороший журналістський матеріал»,

Ігоря Середи, випускового редактора «РадіоМ», – «Радіо в сучасному світі: актуалізація»;

Максима Щербакова, журналіст телеканалу Х-спорт – «Спортивна журналістика: хобі, за яке тобі платять гроші».

Скарбничка лайфхаків, чи-то журфаків, поповнюється! Вдячні шановним метрам! Рухаємося далі в освоєнні журналістських премудростей!


ФЕСТИВАЛЬНИЙ МАРАФОН: ДЕНЬ ДРУГИЙ. СТОРІТЕЛЛІНГ І МУЛЬТФІЛЬМИ

«Заборонені речі – завжди цікаві» – так розпочала майстер-клас в Zoom продюсерка, медіаекспертка Академії української преси Жанна Кузнєцова.

Нами було занотовано таке.

ОТЖЕ, ПРО ЩО ЛЮБЛЯТЬ ЧИТАТИ?

Секс-бізнес, трансплантація та продаж органів, сурогатне материнство – теми, які створюють резонанс.

ЧОМУ ЦЕ ПОДОБАЄТЬСЯ?

Бо щось є досі нелегальним, а до чогось люди не можуть звикнути. Щоб розкрити тему, потрібно знайти історію і зробити крутий репортаж. Найкраще тема розкриється, коли про неї розповідають не журналісти, а саме люди, герої, які були учасниками тієї чи іншої ситуації.

ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?

Важко знайти особу, яка пережила щось схоже і готова розповісти про себе і показати обличчя на всю країну. Однак якщо ви професіонал і вам вдалося – пам’ятайте: завжди проявляйте емпатію. Якщо ви не симпатизуєте героєві, всередині вас житимуть почуття, які заважатимуть створити хорошу історію. Потрібно вміти проявляти співпереживання. Це найголовніше.

У будь-якій історії повинен бути конфлікт. Завдяки суперечності інтересів історії й народжуються. Іноді історією є дослідження. Тому вона (воно) і займає більше часу, ніж написання.

ЩО СПІЛЬНОГО У ЖУРНАЛІСТИКИ Й МУЛЬТФІЛЬМІВ?

Перегляд мультфільмів – розвага, яку обожнюють дорослі і діти. Але чому вони так «заходять» кожному? Вони – прості. Тож якщо ви хочете, щоб читач сприймав вашу історію, робіть її легкою. Перегляд «Крижаного серця» Д.Лі та К.Бакка також може стати своєрідним майстер-класом. Спікерка вважає цей мультфільм справжнім кладезем тем, які завжди турбують журналістів. Головну героїню батьки з раннього дитинства вчать приховувати свою особливість. Вона проходить важкий шлях, щоб стати тим, ким вона є насправді.

Кожен з нас особливий. Ми різні, але ми рівні. Завжди потрібно йти за пошуками себе та вміти приймати себе. Ніколи не пізно почати вдосконалюватися. Ти завжди зможеш почати щось робити!

ДЕ ШУКАТИ ГЕРОЇВ І ІСТОРІЇ?

Можна використовувати соціальні мережі. Насправді історії скрізь!

Усі прагнуть саме історій. Тому в хороших компаніях вже з’являються сторітеллери. Навіщо? Щоб вміти гарно та професійно розповідати про продукт. Аби дізнатись про найперспективніші галузі майбутнього трохи більше, Жанна рекомендує книгу «Індустрії майбутнього» Аліка Росса.

НОВИНА ЧИ ІСТОРІЯ – ЩО ГОЛОВНЕ?

Новину може згенерувати машина, а історію з переживаннями й емоціями краще за сторітеллера не розповість ніякий сучасний робот. Історії важливіші від новин!

НАЙКРАЩІ СТОРІТЕЛЛЕРИ – ПРОПАГАНДИСТИ?!

Так, вони займають вигідну для них позицію і починають пропагувати проти іншої. Пам’ятайте: завжди треба дбати про дві сторони, але й одночасно залишатись адвокатом для когось. Тобто, шукати такі методи , щоб захистити героя.

ГУМАНІЗМ ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ СТОРІТЕЛЛЕРА! НЕ МЕНШЕ, НІЖ ПРАВДА.

Вміння опанувати себе й керувати своїми емоціями – ознаками професіоналізму! Перевірка інформації обов’язкова!

І ОСОБЛИВИЙ ЛАЙФХАК ВІД ЖАННИ-МАМИ, ЯКИЙ, ВПЕВНЕНА, СПОДОБАЄТЬСЯ БАГАТЬОМ:

Якщо хочете стати справжнім сторітелллером – подивіться мультиплікаційні картини». «Песнь моря», «Южный парк», мультфільми від студії Pixar та всі частини «Крижаного серця». Вам легко буде цікаво розповісти про будь-що та зацікавити будь-кого!

Анастасія ДІДЕНКО

ЩО СПІЛЬНОГО У ЖУРНАЛІСТИКИ Й МУЛЬТФІЛЬМІВ?

Перегляд мультфільмів – розвага, яку обожнюють дорослі і діти. Але чому вони так «заходять» кожному? Вони – прості. Тож якщо ви хочете, щоб читач сприймав вашу історію, робіть її легкою. Перегляд «Крижаного серця» Д.Лі та К.Бакка також може стати своєрідним майстер-класом. Спікерка вважає цей мультфільм справжнім кладезем тем, які завжди турбують журналістів. Головну героїню батьки з раннього дитинства вчать приховувати свою особливість. Вона проходить важкий шлях, щоб стати тим, ким вона є насправді.

Кожен з нас особливий. Ми різні, але ми рівні. Завжди потрібно йти за пошуками себе та вміти приймати себе. Ніколи не пізно почати вдосконалюватися. Ти завжди зможеш почати щось робити!

ДЕ ШУКАТИ ГЕРОЇВ І ІСТОРІЇ?

Можна використовувати соціальні мережі. Насправді історії скрізь!

Усі прагнуть саме історій. Тому в хороших компаніях вже з’являються сторітеллери. Навіщо? Щоб вміти гарно та професійно розповідати про продукт. Аби дізнатись про найперспективніші галузі майбутнього трохи більше, Жанна рекомендує книгу «Індустрії майбутнього» Аліка Росса.


ФЕСТИВАЛЬ НА ДИВАНІ: ЯК ЦЕ?

Сьогодні я фестивалю! Щоправда, на дивані. Дивина та й годі: спецвипуск конкурсної газети готували на дивані, домашні завдання робили на дивані, ще й ці три дні журналістського драйву, неймовірних зустрічей та знайомств на дивані. Що поробиш – такі умови диктує всесвіт і ВООЗ.

Фестиваль на дивані – це коли у вайбер-чатах і телеграм-каналах – суцільний хаос: світлини з ноутбуками і планшетами, скріншоти, ідеї, фестивальні замальовки, посилання. А серед цього всього варто просто впіймати хвилю і насолодитися цьогорічною «Прес-весною», відчути її віртуально-бурхливий характер – з усім його різнобарв’ям спікерів, тем, розмов, ідей.

Фестиваль на дивані – це коли ранкова кава – із Ігорем Дармостуком, на медіаобід – лайфхаки Віталія Голубєва, а журналістська вечеря – із Андрієм Юричко за його «ранковою газетою». Таке буває лише на «Прес-весні»!

Фестиваль на дивані – це щось незвичне, проте цікаве і варте пізнання. Це наша медіареальність і виклик перед нами – продемонструвати всі журналістські навички, креатив й авторський почерк в роботі на відстані. І, здається, в моєї команди це непогано виходить.

Ольга Кацан


«Прес-весна на Дніпрових схилах» – 2020 – на п’ятірку!

15-17 травня відбувався уже вісімнадцятий Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах», організований Інформаційно-творчим агентством «Юн-Прес» Київського палацу дітей та юнацтва. Його тема, обрана за рік до події, виявилася пророчою й цілком визначила онлайнформат проведення» «2020: моя країна в смартфоні».

Коли весна метеорологічна не душе тішить, усе компенсувала «Прес-весна»! Саме на п’ятірку, на відмінно оцінили учасники й друзі фестивалю роботу організаторів у нинішніх непростих умовах. Усе масштабно, чітко, злагоджено, інформативно, креативно, дуже тепло й щиро, професійно.

Свою п’ятірку отримала від Прес-весни і команда «ІрпіньТime» Університету ДФС України, яка брала участь у цьому конкурсі вже втретє. Журналісти нашого університету щорічно демонструють чудовий рівень журналістської підготовки. Цьогоріч наші успіхи також потішили.

Два перших місця за роботу нічної редакції «Інфоманія» – у номінаціях «Тексти, сценарії» (уся команда «ІрпіньТime») і «Комікс» (Антон і Богдан Криворучки). Особливо вдячні за визнання перспектив другого напряму, будемо його розвивати!

Перше місце у номінації «Газета» – нашій улюбленій номінації! І ми робитимемо все, аби «найстаріша» номінація фестивалю залишалася молодою й сучасною завдяки новим інструментам і форматам, тому ж коміксу, наприклад.

Два третіх місця виборола студентка третього курсу Ольга Кацан – у номінаціях «Журналістська робота» й «Нові медіа».


Майстер-клас «Ефективність та відповідальність в соцмережах»

«Коли ми щось купуємо, звертаємо увагу на термін придатності продукту. Так само треба звертати увагу на термін придатності інформації. Адже більшість новин застаріває вже на стадії їхнього створення або поширення». Це лише одна з добірки порад для людей розумової праці від Віталія Голубєва. На майстер-класі «Ефективність та відповідальність в соцмережах» , який відбувся 2 березня 2020 р. в УДФСУ, ми почерпнули їх сповна.

Віталій Голубєв – медіатренер, секретар Національної спілки журналістів України, керівник «Школи універсального журналіста», засновник Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт «Я – журналіст», консультант Ради Європи з питань друкованих ЗМІ, автор 6 книг і батько трьох донечок.

З чого варто розпочати свій день журналістові, що таке «воронка ефективності», чому соцмережі шкідливі й де народжується істина? Відповіді на ці та багато інших питань наші журналісти дізналися з вуст гостя.

Чудовими ілюстраціями до життєвої й професійної філософії Віталія слугували підслухані, пережиті, побачені історії, які і викликали усмішку, і змушували замислитися. Чимало порад стосувалися того, як юним і амбітним знайти своє місце в медіапросторі: на думку Віталія, «щоденна практика писати – це те, що робить із журналіста журналіста». Однак варто спиняти потоки інформації й виводити соцмережі з режиму фону: «Я би не хотів, щоб ми перетворилися на дресированих мишок, які підсідають на голку задоволення», – підсумував Віталій Голубєв.

На згадку про зустріч студенти мали змогу придбати книги Віталія з автографом і, звісно ж, досхочу нафотографуватися.


Вивчаємо «Телевиробництво»

 10 000 годин для того, аби оволодіти досконало професійними навичками!

Це шлях Майстра. Спостереження за відомими постатями свідчить про те, що саме стільки часу вони приділили розвитку свого таланту, навіть за умови природної обдарованості.

«Радію, що маю змогу бачити перші несміливі кроки цього тривалого, важкого, цікавого, шляху майбутніх журналістів до професійних вершин.

Ось, наприклад, лише для того, щоб колись швидко і професійно записати 30 секундний Stand up у прямому ефірі за 30 секунд, сьогодні ми тренуємось годинами в студії», – говорить Юлія Павлівна Кияшко, викладачка курсу «Телевиробництво».

Десятки дублів і одвічні питання початківців:

– куди діти руки і що з ними робити в кадрі?

– як вгамувати хвилювання?

– куди дивитися і яким має бути погляд?

– що робити, якщо все ж таки збився?

– яким має бути темпоритм мовлення, інтонація, паузи?

– …і навіть про дихання… Так! Дихати на камеру також треба вчитися (або НЕ дихати)

Відповідь одна: практика, спроби, помилки і так знов – вперед до досконалості!

Талановиті та наполегливі, ми впевнено розпочали цей відлік із тисяч годин.


25 січня 2020 р. відбулася зустріч керівником фактчек-проєкту “Без Брехні” Олександром Гороховським

Усі ми читали міфи Стародавньої Греції. Та чи не натрапляли часом на міфи інформаційні – ті, що, на відміну від твору – складника певної культури, створюються сьогодні? Хто їх вигадує, навіщо поширюють і що з ними робити – про це та багато інших речей, пов’язаних з фактчекінгом, дізналися від людини, яка протистоїть фейкам. Керівник фактчек-проєкту “Без Брехні” Олександр Гороховський зустрівся зі студентами-журналістами УДФСУ. Говорили про те, чому люди вірять фейкам, про інформаційні бульбашки, фактчек як тренд розслідування та перспективи співпраці. З нетерпінням чекаємо Олександра Гороховського з новими практичними кейсами та завданнями!


Черговий випуск газети “ІрпіньTime”

Рік Щура настав! кщо ви раптом не знали: не 1-го січня, разом із 2020-м, а 25-го, з початком Місячного Нового року, який вираховують у Китаї. А чергове свято – привід для подарунків. І ми маємо один чудовий для вас – святковий випуск газети “ІрпіньTime”, над яким студенти-журналісти УДФСУ працювали протягом зимових канікул. Вам не привиділося: так, під час канікул, поки всі доїдали “Олів’є”, переглядали святкові фільми і складали список планів на рік. Ми, звісно, теж все це встигли зробити. Але після того, як зібрали матеріали і зверстали газету.

Щоправда, наш головний редактор Арсеній через напружений робочий графік лише сьогодні знайшов час, аби вичитати її. Тож ділимося з вами результатами спільної праці одразу після редакторського схвалення.


Гості з телеканалу «Інтер»

Пам’ятаєте легенду про сирен – жінок, які зваблювали своїм голосом так, що подорожні забували про все на світі, не втримували кораблі, підпливали до острова і гинули? Жоден мореплавець не бачив сирен, однак їхній голос зводив з розуму.

Тож силу голосу визнавали ще в античні часи. Чому варто повчитися всім, хто мріє працювати в кадрі, розповіла 6 лютого 2020 р. під час майстер-класу ведуча телеканалу “Інтер” Анастасія Даугуле.

На власному досвіді вона розповіла, як знайти свою стежку до омріяного ТБ, адже працювала журналісткою, ведучою новин у прайм-таймі; нині Анастасія – ведуча програми “Ранок з Інтером” та концертів-спецпроєктів телеканалу.

Що вдягнути, якщо ввечері тебе покажуть по телевізору?

Як прокачати словниковий запас?

Навіщо потрібно препарувати улюблений контент?

Чому і як варто працювати з голосом?

Це лише дещиця питань, відповіді на які варто знати, якщо хочеш бути публічною особою.

Для Анастасії складниками журналістської діяльності є:  інтелектуальний багаж, зовнішність, мова, артикуляція, голос, дикція.

“Вам здається, що ви навчилися головорити в дитинстві і на цьому все закінчилося. Ні! Якщо хочете говорити так, щоби вас хотіли чути, вам потрібно говорити більш яскраво і дуже якісно вимовляти звуки. Це схоже на роботу в спортзалі”, – переконує Анастасія.

На її думку, чи не найважливішою річчю, без якої нівелюються інші, є сенс, адже: “ви маєте бути носієм якісних, цікавих сенсів, які зможете красиво подати”.

Анастасія радить цікавитися драматургією всіх відеопроєктів, які цікавлять студентів, та багато читати. Не просто насолоджуватися текстами, а скласти графік читання й писати рецензії на кожну прочитану книгу.

Керівник служби по роботі з персоналом “Інтер Медіа Груп” Олена Шевченко порадила пробуджувати цікавість до всього, що оточує, і прокидатися: не чекати слушного моменту, а працювати над собою вже зараз. Пані Олена розповіла про співпрацю телеканалу з УДФСУ та порадила здорову конкуренцію в групах, адже вона з колегами чекає найстаранніших студентів на практиці.


Лекція Андрія Куликова за програмою відеолекторію “Журналістика незалежної України: Історія від першої особи”

У день закоханих справжні журналістки линуть до своєї любові – знімального майданчика

Тож у павільйоні каналу “Еспресо TV” 14 лютого 2020 р. говорили про любов – передусім, до своєї справи.

Лекція Андрія Куликова “Професійна солідарність і наполегливість: Історія появи та розвитку “Громадського радіо” відкрила відеолекторій “Журналістика незалежної України: Історія від першої особи”. Наші студенти відвідали запис і побачили яка вона, специфіка роботи телевізійників у знімальних павільйонах.

У межах відеолекторію “Журналістика незалежної України: Історія від першої особи” провідні медійники поділяться історіями про створення ключових медій, учасниками яких були. Вони розкажуть про поворотні точки в розвитку української журналістики, а також ті зміни, творцями яких їм випало бути.


Екскурсія в Музей книги і друкарства Українив Києво-Печерській лаврі

Усе своє життя ми звертаємося до книги, тому що прагнемо пізнати цей світ. Поява рукописного письма, винайдення друкарського верстата Гутенбергом, можливості сучасної друкарської техніки – шлях розвитку книговидання був довгим і складним. Саме про нього 18 лютого 2020 р. дізналися студенти-першокурсники, відвідавши Музей книги і друкарства України, розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври — будинку монастирської друкарні.

За більш ніж годинну екскурсію майбутні журналісти дізналися про історію книжкової справи від часів Київської Русі до сьогодення. Побачили оригінали стародруків, раритети друкованої україніки, друкарські верстати, колекцію книг у мініатюрі та перші українські газети. Нині важко уявити, що такі елементарні речі, як набір тексту, верстка видань, створення обкладинок колись було надзвичайним завданням. Тож побачене неабияк вразило, адже ми не лише черпали нову інформацію, поглиблювали знання з курсу “Основи видавничої справи та редагування”, а й самостійно виготовляли папір.


Хочеш писати – спочатку виготови папір

І що то за журналіст, який не відає, на чому пише і скільки зусиль потрібно було попередникам, аби виготовити папір!? Журналісти-першокурсники не просто знають, який шлях пройшов папір аж до нотатника, а й вміють власноруч виготовляти його так, як це робили у старовину.

На майстер-класі в Музеї книги і друкарства України, що на території Києво-Печерського заповідника, кожен з них упевнився, яка це непроста справа. Щоправда, у 16 сторіччі такий папір вважався третьосортним; сьогодні ж це дуже цікавий процес, який не побачиш у звичайному житті.


Майстер-клас телеведучої каналу NewsOne Діани Панченко

 28 лютого 2020 р. студенти-журналісти УДФСУ зустрілися з ведучою NewsOne. «Журналіст має бути небайдужим до суспільства», – впевнена телеведуча каналу NewsOne Діана Панченко. Саме вона ділилася із журналістами УДФСУ секретами успіху в професії. Своїми діями та словами журналістка спонукає бути небайдужими до суспільства та майбутнього нашої країни. На її думку, журналіст – це людина-посередник між народом та владою. Сама ж Діана вдало справляється з цією роллю, адже не боїться питати те, що хвилює людей, а ще – шукати нові формати і діяти поза рамками.

Звичайно, неабияке враження на аудиторію справили цікаві, курйозні, серйозні та мотивуючі історії з професійного кейсу гості – вони не лише проілюстрували складність професії, а стали своєрідною скарбничкою з лайфхаками. Адже на думку Діани Панченко, «наполегливість та сміливість – характерні риси для журналіста», хоча «у журналістиці не буває легко».

Отож, вчимося у молодих, амбітних, яскравих професійних журналістів, які не бояться бути собою.


Проводжаємо зиму смачно!

 Адже наші журналісти не лише смачно пишуть, а й готують так, що аж пальчики оближеш!

На благодійній акції, що відбулася в корпусі С до Масляної, – млинці на будь-який колір і смак: усі приготував студентський актив. Організували акцію Профком студентів та курсантів УДФСУ та учасниці першого студентського сестринства в Україні, Kappa Delta Phi, серед яких і студентка групи ЖБ-19-1 Анастасія Мироненко.

Події - 2019р.

Зустріч з переможцями та членами журі Міжнародного літературного конкурсу «Сузір’я Духовності»

25.11.2019 року вже традиційно в Університеті ДФС України відбулася творча зустріч зарубіжних письменників-учасників, переможців та членів журі Міжнародного літературного конкурсу «Сузір’я Духовності», з викладачами і студентами Навчально-наукового інституту гуманітарних наук, організоване й модероване журналісткою «Дзеркала тижня» Наталією Вареник. 

Письменники з 16 країн – України, США, Казахстану, Молдови, Білорусі, Фінляндії, Латвії, Литви тощо провели для студентської молоді творчий марафон: вони презентували свої твори, декламували їх та супроводжували цікавими розповідями з власного творчого життя. 

Атмосфера заходу була надзвичайно зворушлива і затишна. Літератори подякували майбутніх журналістів за теплий прийом та висловили сподівання, що студенти Університету продемонструють свої літературні здібності й у наступному році виступатимуть у ролі учасників Міжнародного літературного конкурсу «Сузір’я Духовності», де зможуть представити творчому загалу власні літературні спроби.


Майстер-клас від журналістки-фрілансерки Олександри Сурган (Олександри Єфименко)

Майбутні журналісти УДФСУ продовжують черпати досвід у професіоналів. 

17.11.2019 року до Університету з метою проведення майстер-класу завітала журналістка Олександра Єфименко – тендітна дівчина, яка нині мешкає в Києві, однак її серце назавжди залишилося в Криму. Мужня й цілеспрямована українка займається висвітленням проблем, які до снаги хіба що чоловікам-журналістам, тож чітко “розкладає по полицях” закони, правила виживання, маркери з власного досвіду. 

У центрі майстер-класу – медіабезпека, роздуми й розповіді із професійного досвіду про важливі речі, адже, як стверджує Олександра, “найголовніше для журналіста – вижити і довести матеріал до редакції”. 

Під час майстер-класу гостя провела тестування щодо розуміння головних журналістських стандартів й речей, що затуманюють дійсність, зокрема пропаганди. Вона поділилася зі студентами власними професійними секретами і закликала їх працювати над собою, починаючи з першого курсу Університету.


Майстер-клас від популярної блогерки, журналістки та телеведучої Аліни Солодкої-Доля

13.11.2019 року до студентів-журналістів Університету державної фіскальної служби України завітала популярна блогерка, журналістка та телеведуча – Аліна Солодка-Доля, яка розповіла про мистецтво самопрезентації. 

Гостя акцентувала на тому, як розпочинала свою кар’єру, шукала себе і справу свого життя, а також ділилася досвідом роботи в журналістиці. 

Крім цього, блогерка запевнила присутніх, що соціальні мережі – це прекрасний інструмент презентації себе та, навіть, поділилася деякими секретами. Вона переконана, що завдяки соціальним мережам можна сформувати персональний бренд та заробляти чимало грошей. «Якщо правильно і якісно створювати контент соціальних мереж, то вони стануть прекрасним інструментом самопрезентації. Адже, ви сформуєте особистий бренд і це допоможе вам заробляти на рекламі та отримувати пропозиції співпраці від роботодавців», – резюмувала  Аліна Солодка-Доля, після чого відповіла на питання присутніх та поділилася секретами побудови успішної кар’єри. «Перше, що ви маєте зробити, – це сісти і написати свої сильні сторони, у чому ваші переваги і які у вас захоплення. Сформуйте чітку життєву ціль та впевнено йдіть до неї», – закликала популярна блогерка.

Наприкінці зустрічі журналістка задала домашнє завдання – зробити якісне intro своїх соціальних мереж.


Відкрите лекційне заняття з навчальної дисципліни 

«Прес-служби та інформаційні агентства світу»

26 листопада 2019 року на III парі для студентів другого курсу групи ЖБ-18-1 було проведено відкриту бінарну лекцію з дисципліни «Прес-служби та інформаційні агентства світу» на тему «Прес-служба: завдання, принципи та методи діяльності».

Викладач – Інна Веніамінівна Зайцева, к. пед. н., доцент, доцент кафедри журналістики, української словесності та культури ННІ гуманітарних наук Університету ДФС України;

співдоповідач – Тамара Іванівна Маркелова, головний редактор науково-публіцистичного журналу «Оксамит».

На занятті було проаналізовано місце прес-служб у інформаційному процесі, розглянуто використання засобів масової інформації як комунікаційних каналів з метою створення позитивного іміджу органів влади, бізнесових структур, громадських організацій. 

Майбутні журналісти ознайомилися із завданнями прес-служб по створенню переважаючого вогнища збудження інформаційного простору, з основами ефективної технології створення такого вогнища збудження, розглянули поняття «аудиторія», динамічність цільової аудиторії та її розподіл за використанням ЗМІ.

Родзинкою заняття були практичні поради головного редактора науково-публіцистичного журналу «Оксамит» Т.І. Маркелової щодо формування власних принципів і методів організаційно-оперативної взаємодії з різними видами ЗМІ; орієнтації у світовому інформаційному просторі; володіння технікою розповсюдження повідомлень, заяв, прес-релізів та інших видів інформаційних матеріалів; знаходження, обробки та використання необхідної інформації, – організація та проведення прес-конференцій, брифінгів; моніторингу інформації тощо. 


Майстер-клас від журналістки телеканалу «ZIК» 

Юлії Литвиненко

«Щирому журналісту – щира аудиторія»

23 вересня 2019 року в Університеті ДФС України відбувся майстер-клас Юлії Литвиненко – журналістки та ведучої телеканалу ZIK. 

“Наша професія – це повага та любов до людей”, – захоплено почала свою розповідь спікерка. 

У ході зустрічі студенти могли не лише почути відповіді на питання, які їх хвилювали, а й перейняти досвід професіонала.

Сама ж пані Юлія мріяла стати перекладачем і робила все задля цього. Відмовила від лінгівістичної професії нашу гостю репетиторка після того, як Ю. Литвиненко перемогла у журналістській олімпіаді. Як вважає сама, несподівано і випадково, але це був “шанс з неба, можливість, якою варто скористатись”.

Спікерка  ділилась власними переживаннями: “Буває, доходиш до певної вершини і думаєш: “Ось той Олімп, до якого я прагнув!”, і виникає бажання зупинитися. Ось цього я боюся. Боюся втратити темп”.

Результат зустрічі – проста та водночас важлива для студентів-журналістів формула: безцінний досвід + життєві уроки + можливість подальшої практики на TV – заради цього в Університеті й відбуваються подібні майстер-класи.

 


Майстер-клас «Принципи літературного редагування» від поетеси й журналістки Оксани Шалак

15 травня 2019 року майбутні журналісти Університету зустрічалися з членом Національної спілки письменників України, фольклористом, перекладачем, літературним редактором, лауреатом премії імені Мирона Утриска, Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського– Оксаною Іванівною Шалак, яка тривалий час працювала на телебаченні. Твори О. Шалак друкувалися в часописах «Київ», «Дніпро», «Ранок», «Березіль», «Дзвін», «Світовид», «Згар», «Літературний Львів» та інших періодичних виданнях. Значну частину поезій було включено до антологій «Стоголосся», «Сто поетів Вінниччини за сто років», «Радосинь», «На лузі Господньому» тощо.

Поезії О. Шалак перекладено білоруською і сербською мовами, а сама авторка перекладає твори білоруських поетів. У науковому доробку – монографії «Фольклористична діяльність Андрія Димінського», «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття» та близько 60 наукових статей.

Гостя поділилася з майбутніми журналістами секретами професійної майстерності, специфікою роботи журналіста й редактора. Особливо зацікавили студентів розповіді О. Шалак про роботу на телеканалах, зокрема співпрацю з відомими телеведучими Іриною Ванниковою та Оленою Фроляк у програмі «Вікна», Аллою Мазур у програмі «ТСН» тощо.

О. Шалак акцентувала увагу на головних принципах літературного редагування, метою якого є приведення тексту у відповідність із чинними правописними і стилістичними нормами, творча оптимізація задля отримання заданого соціального ефекту. Цікавою для майбутніх журналістів виявилася добірка варіативних слововживань із тлумаченням їх історичного та культурологічного аспектів: торішній – минулорічний, старий – давній, госпіталь – шпиталь тощо.

Під час проведення майстер-класу активно працювала студентська аудиторія. Оксані Іванівні було поставлено велику кількість запитань. Першокурсників передусім цікавило, які моменти в роботі літредактора є найскладнішими, яким чином обирається фактичний матеріал під час підготовки випусків новин, які фактори впливають на формування професійної майстерності журналіста, якими словниками та довідковими матеріалами слід користуватися під час редагування та написання репортажу, під впливом яких чинників формується політика телевізійного каналу, чи існує свобода слова в нашій країні і яка сутність цього поняття.

На прохання студентів О. Шалак читала вірші з власних поетичних збірок «Дика пташка», «Вино неможливого», «При світлі снігів», «Сім високих небес», «Молитва про сад». Студентів зацікавила багатогранна творчість, професійна майстерність, вишуканость мовлення Оксани Шалак.

Високо оцінюючи творчі здобутки О. Шалак, відома письменниця Я. Павличко писала, що її поезія може слугувати цінним матеріалом для вивчення української мови.