Верховною Радою України прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

Верховною Радою України прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-ІХ).

Даний закон є необхідним для регулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками у період дії воєнного стану в Україні.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України ” Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, цей Закон діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Закон № 2136-ІХ набрав чинності 24.02.2022 та на даний момент є чинним.

Аналізуючи вищевказаний Закон Навчальна лабораторія “Юридична клініка” вирішила допомогти читачам розібратись у наступних питаннях:

  1. Якою може бути форма договору, укладена між роботодавцем та працівником у період дії воєнного часу

Згідно зі статтями 23 та 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Проте, відповідно до статті 2 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану “, у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, строк дії трудового договору під час воєнного стану, працівник та роботодавець визначають за згодою, крім того, можна зробити висновок про те, що укладення трудового договору у письмовій формі не є обов’язковим.

  1. Якою є тривалість часу для роботи та відпочинку під час війни

Відповідно до статті 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу – до 50 годин (для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого дня).

Тобто, роботодавець може встановити 60-годинний робочий день (12-годинний робочий день), але це не означає, що на всіх підприємствах та установах він буде обов’язково запроваджений.

Все це відбувається за рішенням роботодавця.

Для порівняння: у мирний час відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин (8-годинний робочий день).

Збільшення тривалості робочого часу обґрунтовано потребою ефективної діяльності відповідного підприємства, організації тощо в оборонній, економічній та соціальній сфері нашої країни.

Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону № 2136-ІХ, тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Це означає, що працівник може мати лише один вихідний на тиждень.

Для порівняння: у мирний час відповідно до статті 70 Кодексу законів про працю України, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години (при 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному – один).

  1. Чи є правомірною невиплата заробітної плати у воєнний стан

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором та у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Варто зазначити, що звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Відповідно до вищевказаного, можемо зробити висновок: навіть якщо роботодавець вчасно не виплатив працівнику заробітну плату у зв’язку з воєнним станом (він повинен довести що несплата пов’язана з веденням бойових дій), це не означає, що він не виплатить її у майбутньому. Водночас, коли саме буде виплачена заробітна плата, та коли роботодавець буде мати змогу її виплатити, – Законом № 2136-ІХ не встановлено

Закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

Автори: Кирієнко Катерина – студентка 2 курсу, студент консультант НЛ “Юридична клініка” ДПУ та Дем`яненко Софія – студентка 4 курсу, студент консультант НЛ “Юридична клініка” ДПУ.

Викладач: Кабанов Володимир Іванович – адвокат, податковий юрист, провідний фахівець Навчально-практичної лабораторії “Юридична клініка”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *