В університеті презентували книгу Марини Варич «У ніч на страсну п’ятницю»
У Національному університеті державної фіскальної служби України (далі – НУДФСУ) відбулася презентація книги «У ніч на страсну п’ятницю» української письменниці, лауреата літературних підсумків року «Глиняний кіт» за найкращий дебют у жанрі фентезі та конкурсу Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету Марини Варич. Захід відбувся у рамках декади Навчально-наукового інституту гуманітарних наук (далі – ННІ ГН), його провела кафедра журналістики, української словесності та культури, доцентом якої є письменниця.
У зустрічі взяли участь письменник, актор, Заслужений діяч мистецтв України, ведучий літературних програм національної Радіокомпанії України Василь Довжик та письменник, критик, літературознавець директор агенції «Друге дихання», якою була видана книга «У ніч на страсну п’ятницю», Володимир Даниленко. Також, презентацію відвідали студенти та курсанти університету та увесь професорсько-викладацький склад кафедри журналістики, української словесності та культури ННІ ГН на чолі з директором інституту Володимиром Мандрагелею.
Розпочав захід директор інституту, який зазначив, що презентація книги є важливою подією в житті університету. «Шановні колеги, сьогодні знакова подія для нашого інституту, адже не кожного дня у нашому університеті відбувається презентація книги та ще й наших співробітників»,- сказав Володимир Мандрагеля.
Володимир Даниленко, який є видавцем книги Марини Варич, розповів присутнім про видавництво «Друге дихання» та її автора. «Наша літературна агенція займається пошуком цікавих письменників і Марина Варич одна із них. Вона є автором двох чудових книг «Сьоме пророцтво Семіраміди» та «У ніч на страсну п’ятницю» і сьогодні ви маєте можливість познайомитися із її творчістю. Дізнатися, що в неї в голові, у серці та як саме вона пише свої роботи», – повідомив Володимир Даниленко.
Марина Варич розповіла студентам про себе і свій творчий шлях, вона зазначила, що писати почала ще в ранньому дитинстві. «Десь у п’ять років мені вперше захотілося написати оповідання, це були дитячі історії, які відбувалися у нашому містечку. Наступні, більш серйозні роботи, я писала в школі і це були розповіді про моїх однокласників. Саме в той час, я захопилася фентезі, потім деякі з моїх творів звучали по радіо, тоді це було дуже вагомо для мене»,- поділилася вона.
За словами письменниці, героїв для своїх творів вона бере з життя, з свого оточення і навіть із своїх студентів. «Справа в тому, що всі мої історії життєві. Вони про людей, які не зупиняються, долають труднощі і перемагають їх, вміють домовлятися і знаходити спільну мову», – зазначила Марина Варич і додала: «Мої героїні – це молоді дівчата, в яких відбувається становлення від дівчини до жінки. Це можна досліджувати по кожному студентові, мені цікаво спостерігати за ними і спілкуватися з молоддю. Адже, кожен з них унікальний і у кожного своє життя», – сказала автор.
Відповідаючи на запитання чи має секрети літературної творчості, вона зізналася, що її секретом є подорожі, в яких можна знайти історію для написання творів. «Секрети письменника в тому, що він не повинен сидіти на місці. Потрібно кудись їхати, всюди бувати, подорожувати і все підмічати. Якщо підняти голову і подивитись навколо, то ви побачите скільки довкола цікавого, того, на що раніше не звертали увагу», – поділилась Марина Варич і зауважила, що подорожі дуже надихають творчих людей і, саме тому, вони повертаються з них або з новоствореною книгою, або хоча б з оповіданням.
Варто зазначити, що Василь Довжик оживив та прочитав оповідання Марини Варич «Львівська подорож Микити Хмелькова», щоб присутні змогли зануритися в атмосферу художнього твору та познайомитися із його героями.
Наприкінці зустрічі, Володимир Мандрагеля вручив Марині Варич подяку від ректора НУДФСУ, а всі бажаючі мали змогу поставити письменниці запитання, взяти автограф та сфотографуватися з нею.
Довідка: «У ніч на страсну п’ятницю» – книжка екзотичних історій, в яких усі події відбуваються на тлі революції та російсько-української війни на Донбасі. І хоча війна в книжці – лише відлуння, вона зачіпає кожного персонажа оповідання, що живе, мріє і віддається пристрастям, які захоплюють усю його свідомість. Самотні жінки, що шукають свого щастя в химерних ілюзіях, волонтери, солдати, авантюристи, переселенці з Донбасу, які освоюють новий життєвий простір у Великій Україні, зіштовхуючись із національними традиціями й світоглядом, незрозумілими в їхньому охопленому війною регіоні. Вони відкривають для себе іншу країну, чужу й близьку водночас, розбуджену від столітнього сну, країну, яка переживає могутні соціальні катаклізми, вириваючись із обіймів колоніального минулого.